15
тився навколо теми, як вона піддалася на спокусу свого
колишнього коханця (і терапевта), і моїх пошуків методу
допомогти їй відновити силу та свободу.
Свобода видається цілковитою протилежністю смерті.
Поки ми боїмося смерті, у цілому вважаємо, що бути віль-
ним означає бути щасливим. Хіба ж не була історія захід-
ної цивілізації позначена безмежним бажанням свободи,
і хіба це прагнення свободи не спонукало людство до дії?
Свобода, з точки зору існування людини, тісно пов’язана
з відчуттям страху, показуючи, що, на відміну від нашого
щоденного досвіду, ми так і не стаємо частиною вічного
величного Всесвіту, а згодом взагалі залишаємо його.
Свобода означає те, що хтось є відповідальним за вибір
іншого, його дії та життєву ситуацію, поки той має можли-
вість насолодитися всім цим.
Хоча слово
відповідальний
може трактуватися по-різно-
му, я надаю перевагу визначенню Сартра: бути відповідаль-
ним означає «бути автором», кожен з нас є автором свого
власного життя. Ми вільні бути ким завгодно, але й невіль-
ні водночас: ми, на думку Сартра, приречені бути вільними.
Насправді деякі філософи роблять навіть більш глибокі
припущення: людський інтелект зобов’язує кожного з нас
до відповідальності за зовнішню реальність, за простір та
час. Але всередині нас живе страх: люди є створіннями, які
хочуть існувати всередині структури, і трохи налякані самою
концепцією свободи, котра означає для них, що після смер-
ті не буде нічого, абсолютна порожнеча.
Кожен психотерапевт знає, що найважливіший перший
крок під час лікування — це визнання пацієнтом власної
відповідальності за свої проблеми. Чим довше пацієнт ві-
рить, що всі його труднощі створені якимись зовнішніми