10
Я впевнений, що саме цей біль існування і є основним
матеріалом психотерапії, а не, як часто вважають, притлум-
лені інстинктивні прагнення чи не до кінця поховані уламки
особистої трагедії в минулому пацієнта. Коли я лікував цих
десятьох пацієнтів, мої перші клінічні припущення — припу-
щення, на яких я засновую свою техніку, — це те, що три-
вога з’являється від спроб людини, свідомих чи підсвідомих,
впоратися зі складними переживаннями, які і є, власне,
істинами нашого існування
1
.
Я з’ясував, що є чотири факти, якими найбільше ціка-
виться психотерапія: неминучість смерті для кожного з нас
і для тих, кого ми любимо; свобода зробити наше життя
таким, як ми хочемо; наша унікальність і, нарешті, нерозу-
міння сенсу життя. Хоча ці істини нашого буття здаються
зловісними й неприємними на перший погляд, вони ста-
новлять основу мудрості та порятунку для людства. Я спо-
діваюся продемонструвати в цих десяти оповідях, що
людина може навчитися не боятися реальності і навіть
використати її на свою користь.
Серед незаперечних істин нашого буття життя і смерть
є найбільш очевидними. У ранньому віці, набагато раніше,
ніж ми собі уявляємо, ми дізнаємося, що смерть прийде
і що від неї ніяк не втечеш. Проте все це є, за словами
Спінози, «спробами продовжити власне існування». Го-
ловним є те, що існує постійний конфлікт між бажанням
подовжити життя та усвідомленням неминучості смерті.
1
Для ознайомлення з більш детальною інформацією про екзистенціаль-
ний підхід у психології, а також теорію і практику психотерапії на його
основі дивіться мою книгу «Екзистенціальна психотерапія» (Нью-Йорк :
Бейсік Букс, 1980). (
Тут і далі прим. авт., якщо не зазначено інше.
)