27 / 36
слабкість і свої вади пацієнтові, якого я побачив з іншого
боку? Чи зміг би я створити чесні та теплі стосунки з огряд-
ною жінкою, чий вигляд відштовхував мене? Чи слід мені
вирішувати самостійно: розбивати або ж ні ірраціональні
любовні ілюзії старої жінки, які давали їй хоч якусь розра-
ду? Чи маю я право нав’язувати свою волю чоловіку, який
лише шкодить собі і занапащає себе трьома нерозпеча-
таними листами?
У моїй книжці повно слів
пацієнт
та
психотерапевт
, але
прошу вас правильно їх розуміти: це історії про звичайних
чоловіків та жінок. Стати пацієнтом дуже просто; загаль-
новживаний ярлик, що кожен пацієнт — це хвора людина,
є значною мірою довільним і часто залежить більше від
культури, освіти, економічних факторів, а не від складної
патології. Від того часу як психотерапевти не менше за
пацієнтів змушені стикатися з проблемами людського іс-
нування, об’єктивність та байдужість, які необхідні для
наукового методу, у психотерапії є неприйнятними. Ми,
психотерапевти, не можемо просто підбадьорювати, ви-
словлювати свою симпатію зусиллям пацієнтів та спону-
кати їх непохитно протистояти проблемам. Ми не можемо
сказати їм
ти
і
твої
проблеми. Натомість ми мусимо гово-
рити про
нас
та
наші
проблеми тому, що наше життя, наше
існування буде завжди прикуте до смерті, кохання — до
втрат, свобода — до страху, а розвиток — до розпаду. Ми,
кожен з нас, у цьому світі існуємо разом.