29 / 40
29
Вона поцілувала мене на прощання, а батько
відвіз до поїзда. Дорогоюми майже не розмовляли.
Майже всі чоловіки, яких я знала, давали мені
радість, дарували прикраси й забезпечували міс
це в суспільстві, тож я ніколи не жалкувала про
знайомство з ними. Винятком був мій перший
чоловік — директор школи, котрий зґвалтував
мене шістнадцятирічну.
Він покликав до свого кабінету, зачинив двері
на засув, засунув руку мені між ноги й почав
збуджувати. Спочатку я спробувала втекти, ввіч
ливо сказавши, що момент непідходящий, але
він нічого не відповів. Він скинув зі свого столу
папери, нахилив мене долілиць і увійшов лише
один раз, ніби чогось боявся, боявся, що хтось
може увійти до кімнати й заскочити його за цим
заняттям.
Сповненою метафор розмовою мама мене на
вчала, що «інтимні стосунки» з чоловіком мають
бути тільки тоді, коли є кохання й коли воно три
ває довго — усе життя. Я вийшла з кабінету збен
тежена й налякана й вирішила нікому нічого не
розповідати. Однак мовчання тривало лише доти,