10 / 34
8
коледжів. Рух за захист навколишнього середовища охопив усю націю,
і батько, впіймавши хвилю, рушив у захопливу подорож. Коли в 1976 ро-
ці він випустив «Дітей Дюни», книжка відразу стала бестселером
й опинилася на вершині всіх важливих хіт-парадів у країні.
«Діти Дюни» були першим науково-фантастичним романом, що
став бестселером у «Нью-Йорк Таймс» як у твердій палітурці, так
і в м’якій, а продажі сягнули мільйонної позначки. Після того книжки
й інших авторів наукової фантастики почали отримувати статус «бест-
селера», але Френк Герберт був першим, хто заслужив настільки ви-
соку пошану від читачів; він вивів наукову фантастику з гетто жанро-
вої літератури. До 1979 року було реалізовано понад 10 мільйонів
примірників «Дюни» — а продажі й далі зростали. На початку 1985 ро-
ку в прокат надійшла «Дюна» Девіда Лінча, й видання в м’якій палі-
турці посіло перше місце в списку бестселерів «Нью-Йорк Таймс». То
було феноменальне досягнення, що відбулося через 20 років після
першої публікації. Продажі й донині залишаються високими.
* * *
У 1957 році батько полетів на Орегонське узбережжя, щоб написати
журнальну статтю про проект Міністерства сільського господарства
США. Там успішно висадили засухостійкі трави на гребенях піщаних
дюн, щоб не дати їм засипати автотраси. Френк Герберт вирішив на-
звати статтю «Вони спинили рухомі піски», однак дуже швидко збаг-
нув, що має на руках значно масштабнішу історію.
Життєвий досвід Френка Герберта та еклектичний асортимент за-
хопливих ідей, що виникли в нього в процесі досліджень, нашарували-
ся один на одного на сторінках циклу «Дюна». Крім іншого, «Дюна» —
це ще й духовний плавильний котел, далеке майбутнє, де релігійні
вірування, сполучившись, утворили дуже цікаві форми. Уважні чита-
чі впізнають буддизм, суфійський містицизм та інші ісламські системи
вірувань, а також католицизм, протестантство, юдаїзм та індуїзм. Бать-
ко навіть знав учителя дзену Алана Воттса, який жив на старому паро-
мі в затоці Сан-Франциско. Френк Герберт черпав ідеї з різних релі-
гійних течій, однак не сповідував жодну. Зважаючи на це, заявленою
метоюКомісії Екуменічних Перекладачів було, як це описано в додат-
ках до «Дюни», вирішити суперечки між релігіями, кожна з яких
стверджувала, що є
«справжнім і єдиним одкровенням».
Коли батько був восьмирічним хлопчиком, вісім ірландських тіто-
ньок-католичок намагалися навернути його до католицизму, однак