11 / 34
9
Френк опирався цьому. Натомість так зародилося сестринство Бене
Ґессерит. Ця вигадана організація декларувала, що не дотримується
жодної класичної релігії, однак її члени все одно мали духовні переко-
нання. Мої тато та мама були такими ж.
Упродовж 1950-хФренк Герберт писав політичні та публічні промо-
ви для кандидатів у сенатори та конгресмени США. У тому ж десяти-
літті він двічі мандрував із родиною до Мексики, де вивчав пустельні
умови та цикли врожаю, а такожмимоволі зазнав впливу галюциноген-
них наркотиків. Увесь цей досвід, а також значна частина дитячих пе-
реживань знайшли своє відображення на сторінках «Дюни». Роман став
таким складним і багатошаровим, як і сам Френк Герберт.
Як я вже розповідав у «Мрійнику Дюни», персонажі в книжці відпо-
відні до певних міфологічних архетипів. Пол Атрід —принц-герой, який
шукає того, хто віддасть за нього дочку «короля» (він одружується
з Принцесою Ірулан, батьком якої був ІмператорШаддамКоррино IV).
Превелебна Мати Ґай Єлена Могіям — архетип відьми-матері, тоді як
сестра Пола Алія — це відьма-діва, а Пардот Кайнс — мудрий старець
у міфології Дюни. Звір РаббанХарконнен, хоч він і злий та агресивний,
є по суті блазнем.
Імена для своїх персонажівФренк Герберт узяв із грецької та інших
міфологій. Грецький Дім Атрідів, що дав початок Дому Атрідів із
«Дюни», був нещасною родиноюцарівМенелая та Агамемнона. Героїч-
не сімейство, над яким тяжіло Тієстове прокляття, потерпало від фа-
тальної провини. Френк Герберт пам’ятав про це передчуття біди,
коли описував своїх Атрідів. Ужилах Атрідів і злих Харконненів текла
одна кров, тож убивство батька Пола Герцога Лето було замахом ро-
дича на іншого родича. Те саме трапилося і в родині Агамемнона —
його вбила власна дружина Клітемнестра.
«Дюна»—це сучасне нагромадження знайомих міфів; оповідь, у якій
величні піщані хробаки стережуть дорогоцінний скарб меланж, геріа-
тричні прянощі, які, окрім усього іншого, втілюють вичерпний ре-
сурс — нафту. На планеті Арракіс мешкають велетенські люті хробаки,
схожі на драконів із прадавніх легенд, із «величезними зубами» та
«могутнім духом кориці». Це так схоже на міф, витворений невідомим
англійським поетом у «Беовульфі», на привабливу історію про жах-
ного вогнедишного дракона, який охороняв величезну скарбницю
в лігві під скелями на краю моря.
Пустеля з класичного роману Френка Герберта — це широкий оке-
ан піску, у глибини якого пірнають велетенські хробаки; це таємничі