12 / 34
10
й незвідані володіння Шай-Хулуда. Верхівки дюн схожі на гребені
хвиль. Там нуртують потужні піщані бурі, становлячи найбільшу
небезпеку.
На Арракісі кажуть, що життя пішло від Творця (Шай-Хулуда),
зародившись у пустелі-морі — подібно до життя на Землі, що, як ува-
жають, виникло в наших океанах. Френк Герберт провів паралелі,
вдавшись до надзвичайних метафор, а також екстраполював сучасні
умови світових систем, які, на перший погляд, видаються абсолютно
чужинними. Але ретельний аналіз показує, що вони не надто відріз-
няються від знайомих нам систем… а персонажі книжки, що вийшли
з його уяви, не дуже відрізняються від таких людей, як ми.
Пол Атрід (месіанський «Муад’Діб» для фрименів) подібний до
Ловренса Аравійського (Т. Е. Ловренса), британського громадянина,
який підняв успішне пустельне повстання арабів проти турків під час
Першої світової війни. Ловренс застосовував тактику партизанської
війни, щоб знищити ворожі сили та лінії комунікацій, і наблизився
до того, щоб стати для арабів месіанською постаттю. Ці історичні
події спонукали Френка Герберта до міркувань про те, що чужинець
може очолити місцеві сили й повести їх у бій проти морально звирод-
нілих окупантів пустельного світу — стаючи водночас для них бого-
подібною фігурою.
Якось я запитав у батька, чи ідентифікував він себе з кимось із пер-
сонажів зі своїх історій, і він відповів, добряче мене здивувавши, що
таким персонажем був Стілґар, суворий вождь фрименів. Я більше
думав про батька як про сповненого гідності й честі Герцога Лето, геро-
їчного, відчайдушногоПола чи вірного Дункана Айдаго. Обміркувавши
все, я збагнув, що Стілґар у «Дюні» домірний індіанському вождеві —
людині, яка втілювала й захищала перевірені часом шляхи, що не шко-
дили екології планети. Френк Герберт був саме таким— і навіть більше.
Ще дитиною він товаришував із корінним американцем, який натякав,
що його вигнали з племені, — чоловіком на ім’я Індіанець Генрі. Саме
він познайомив хлопчика зі звичаями свого народу: рибальством, зна-
ходженням їстівних та лікарських рослин у лісі. Навчив, як шукати
червоних мурах та багаті на білки личинки хруща, щоб прогодуватися.
Створивши галактичну імперіюта пустельну планетуАрракіс,Френк
Герберт протиставив західну культуру примітивним цивілізаціям,
віддаючи їм перевагу. Він писав у «Дюні»: «Вишуканість приходить
із міст, а мудрість — із пустелі». (Пізніше, у канонічному романі «Ло-
вець душ», батько зробить щось подібне, надаючи перевагу прадавнім