«Дюна» Френка Герберта

абзаці Френк Герберт написав: «Та безліч фактів відкривають шлях до

розуміння Герцога: його вірне кохання до леді з Бене Ґессерит; надія,

що він покладав на сина…» Значно пізніше, коли тато відповідав на за-

питання журналістів щодо моєї письменницької кар’єри, він казав:

«Яблуко падає недалеко від яблуні». Він часто хвалив мене перед інши-

ми — значно частіше, ніж напряму. Більшість друзів уважала його

екстравертом, проте в родинному колі він часто поводився як інтраверт,

полюбляючи проводити час на самоті у власному кабінеті. Часто най-

сильніші його емоції виливалися на папір, тому я відчуваю, як батько

говорить до мене, коли читаю його історії.

Якось я запитав у батька, чи вважає він, що його

magnum opus’у

суди-

лося довге життя. Він скромно відповів, що не знає, адже єдиний ком-

петентний літературний критик — це час. Минуло вже сорок років,

відколи «Дюну» було видано у твердій палітурці, й Френкові Герберту

було б приємно дізнатися, що інтерес до його фантастичного роману та

породженої ним серії ніколи не згасав. «Дюну» підхопило абсолютно

нове покоління читачів.Молодь насолоджується нею, як колись її батьки.

Як і наш власний усесвіт, усесвіт «Дюни» продовжує розширювати-

ся. Френк Герберт написав шість романів серії, а я дописав іще шість

у співпраці з КевіномАндерсоном. За контрактомми з Кевіном створи-

мо ще чотири книжки, включно з великим хронологічним фіналом, на

який зачекалися мільйони читачів, — «Дюна-7». Над цим проектом

працював Френк Герберт, коли помер у 1986 році, й це мала бути третя

книжка з трилогії, започаткованої «Єретиками Дюни» та «Капітулом:

Дюна». У цих романах він заклав велику таємницю, й досі, через два

десятиріччя після його смерті, розгадка є секретом, який найретельніше

охороняють у науковій фантастиці.

До часу, коли ми завершимо ці історії, налічуватиметься шістна-

дцять «дюнних» романів, а такожфільм режисера Девіда Лінча 1984 ро-

ку та два телевізійні мінісеріали — «Дюна Френка Герберта» й «Діти

ДюниФренка Герберта», — продюсером яких став Річард Рубінштейн.

У майбутньому ми плануємо ще кілька проектів, та всі вони мають

бути домірними високим стандартам, установленим батьком у своїх

романах. А коли всі гарні історії вже буде розказано, серія завершить-

ся. Але навіть це не буде справжнім фіналом, адже завжди можна по-

вернутися до самої «Дюни», щоб читати її знову й знову.

Браян Герберт

Сіетл, Вашингтон, 2005