«Щиголь» Донни Тартт

Знайти виставку було важко, й поки ми блукали гамірними галере-

ями (проштовхуючись крізь натовп і приєднуючись до нього, зверта-

ючи праворуч, звертаючи ліворуч, блукаючи лабіринтами серед без-

лічі суперечливих схем і вказівників), великі похмурі репродукції

«Уроку анатомії» з’являлися в найнесподіваніших місцях, такі собі

зловісні знаки з рукою трупа зі знятоюшкірою та червоними стрілами

під нею:

операційна

—

сюди

Мене не дуже надихала перспектива опинитися в колі вбраних

у чорне голландців, і, коли ми проштовхнулися крізь скляні двері та

опинилися після гамірних холів у килимовій тиші невеличкої зали,

я подумав спершу, що потрапили не туди. Від стін линув теплий тьмя-

ний серпанок розкоші й стиглості старовини, який одразу ж роз

падався на прозорість, колір і чистоту світла Півночі, на портрети,

інтер’єри, натюрморти, скромні і величні: дами з чоловіками, дами

з собаками, самотні красуні в гаптованих платтях і розкішні, усаміт-

нені купці в коштовностях і хутрах. Столи після банкетів завалені

шкуринками яблук і шкаралупами горіхів; гобелени й срібло; тромплеї

з комахами та смугастими квітами. І чим далі ми йшли, тим дивовиж-

нішими й прекраснішими ставали картини. Лимонна цедра на кінчи-

ку ножа, зеленаві тіні з плямами плісняви. Обрамлений світлом напів-

порожній келих вина.

—Мені теж подобається ця картина, — прошепотіла мама, піді

йшовши разом зі мною до невеличкого й водночас дивовижного на-

тюрморта — застиглого фрагмента життя: білий метелик над темним

ґрунтом облітає якийсь червоний фрукт. Насичене шоколадно-чорне

тло випромінювало тепло, яке вбирало і переповнені крамом склади,

і історію, і плин часу.

— Голландські художники справді знали, як передати цю грань, коли

стиглість переходить у гниль. Плід ідеальний, але це ненадовго, він ось-

ось зіпсується. І особливо це помітно тут, — сказала вона, простягнув-

ши руку над моїм плечем, щоб окреслити пальцем форму. —Глянь, цей

перехід — у метелику. — Нижнє крильце було таким борошнистим

і делікатним, що, здавалося, торкнись його — і воно зітреться. — Як

гарно він це намалював. Нерухомість із тремтінням руху.

— Скільки часу йому знадобилося, щоб намалювати це?

Тромплей — технічний прийом у мистецтві, який полягає у створенні оптичної

ілюзії тривимірного об’єкта на двовимірній площині.