Previous Page  9 / 38 Next Page
Information
Show Menu
Previous Page 9 / 38 Next Page
Page Background

9

Кімната. Батарея. Een Amerikaan met een strafblad

1

. Оливково-зеле-

на вода каналу.

Оскільки я мерзнув, почувався хворим і переважно не знав, що мені

робити (я забув узяти не тільки теплий одяг, а й бодай якусь книжку),

то майже цілий день лежав у ліжку. Ніч, здавалося, приходила до мене

відразу пополудні. Я то засинав, то прокидався від шурхоту розкида-

них газет, і мої сновидіння здебільшого були позначені тією ж триво-

гою, що пульсувала в моїх жилах протягом тих годин, коли я не спав:

судові зали, валізи, які падали на гравій, і з них вивалювався весь мій

одяг, довжелезні коридори в аеропортах, я біг ними на посадку, зна-

ючи, що ніколи не встигну на жоден літак.

Через лихоманку я пережив безліч дивних і надзвичайно яскравих

марень, обливаючись потом, не знаючи, котра година, але в останню

й найгіршу з тих ночей мені наснилася мати: то було швидке й таємни-

че сновидіння, схоже на несподіваний візит із потойбіччя. Я був у крам-

ниці Гобі чи, точніше кажучи, у якомусь примарному просторі, радше

схематично подібному до тієї крамниці, коли вона раптом зупинилася

позаду мене так, що я побачив її віддзеркалення. Помітивши її, я заці-

пенів від щастя; то була вона, до найдрібніших деталей, з усім своїм

ластовинням, мама всміхалася мені, навіть вродливіша, але ще не поста­

ріла, зі своїм чорним волоссям і кумедним вигином рота, не сон, а її

присутність заповнювала кімнату: то була її власна сила, жива інакшість.

І хоч як мені хотілося обернутися, я знав, що подивитися на неї очі в очі

було б порушенням законів її світу і мого світу; вона прийшла до мене

в єдиний спосіб, у який могла прийти, і наші очі зустрілися в дзеркалі

на тривалу мить, коли все завмерло; та коли, як мені здалося, вона хотіла

заговорити—з виразомобличчя, що, схоже, був сумішшюрадощів, при-

хильності й роздратування, — на нас накотився туман, і я прокинувся.

ІІ

Усе було б набагато краще, якби вона досі жила. Але мати загинула ще

тоді, коли я був малим хлопцем, і хоч у всьому, що сталося зі мною

відтоді, винен тільки я, утім, зауважу, що після її втрати для мене не

стало жодного орієнтиру, який міг би привести до щасливішого місця,

до сприятливішого життя серед людей.

1

Раніше засуджений американець (

нідерл.

).