Previous Page  13 / 38 Next Page
Information
Show Menu
Previous Page 13 / 38 Next Page
Page Background

13

подвір’ї. (Або радше побачив, як я стояв поряд із Томом Кейблом, коли

той

курив, що в моїй школі практично вважалося таким самим по-

рушенням дисципліни.) Моя мати ненавиділа куріння. Її батьки, —

розповіді про яких я дуже любив слухати і які померли раніше, ніж

я мав нагоду познайомитися з ними, — були захопленими тренерами

коней, вони подорожували по західних територіях і заробляли собі на

життя, розводячи коней морганівської породи: це були любителі кок-

тейлів і гри в канасту

1

, які щороку відвідували дербі в Кентуккі й збе-

рігали сигарети в срібних портсигарах у всьому домі. Аж одного дня

моя бабуся, повернувшись зі стаєнь, перегнулася вдвоє і стала кашля-

ти кров’ю; тож увесь час, поки мама була підлітком, на ґанку стояли

балони з киснем, а вікна в спальні були постійно зашторені.

Але — як я боявся, і небезпідставно, — Томова сигарета була лише

верхівкою айсберга. Я мав проблеми в школі протягом певного часу.

Усе почалося чи то пак стало наростати, як снігова куля, коли мій

батько кілька місяців тому пішов від нас із матір’ю; ми ніколи особливо

його не любили й почувалися значно щасливішими без нього, але

всі довкола переймались і обурювались тим, як раптово він нас по-

кинув (не залишивши ані грошей, ані аліментів, ані навіть своєї

адреси), і вчителі моєї школи у Верхньому Вест-Сайді так жаліли мене,

так прагнули висловити своє розуміння й підтримку, що надавали

мені — учневі-стипендіату — усі види спеціальної допомоги, дозволя-

ючи виконувати шкільні завдання з запізненням, користуватися дру-

гим, а то й третім шансом, тож ця мотузочка натягувалася протягом

усього цього часу, аж поки я не примудрився опустити себе в дуже

глибоку яму.

Тож нас обох — мою маму й мене — викликали на нараду, яка мала

відбутися в школі. Вона повинна була початись о пів на дванадцяту,

та оскільки моїй матері довелося відпрошуватися з роботи на всю

першу половину дня, ми вирушили на Вест-Сайд рано — щоб посні-

дати (і, як я гадав, серйозно поговорити), а також вона хотіла купити

подарунок своїй колезі на день народження. Минулої ночі мама не

лягала спати до пів на третю, монітор висвічував її напружене облич-

чя, вона писала електронні листи й намагалася дати раду справам на

час своєї відсутності в офісі.

1

Картярська гра, сенс якої полягає в накопиченні й викладанні на стіл комбі­

націй карт.