«Українські жінки у горнилі модернізації»

рівність молодят — вікову, майнову, соціальну, етнічно-релігійну

тощо. Народний погляд з цього приводу висловлено у безлічі при-

казок: «Знайся рівня з рівнею», «Бочкор до бочкора, чобіт до чо-

бота», «Знайся віл з волом, а кінь з конем». Належність молодят до

однієї соціальної верстви, нації та віровизнання означала близь-

кість, спорідненість світогляду, уявлень про сім’ю, про господарські

права та обов’язки одне одного. Це сприяло швидшому досяг-

ненню взаєморозуміння, встановленню партнерських стосунків,

пом’якшувало процес взаємного пристосування та зменшувало

вірогідність конфліктних ситуацій, особливо на перших етапах

сімейного співжиття та за умови примусового шлюбу.

Господарські права

та обов’язки подружжя

Важливим чинником встановлення певного стилю стосунків у по-

дружжі (партнерських або ієрархічних) були майнові права чоло-

віка і дружини. Яскравим виявом майнових прав української жінки

в подружжі є її довічне право власності на свій весільний посаг —

материзну

. Адже, за звичаєвим правом, «скриня» (одяг, рушники,

хустки, постіль тощо), худоба та ґрунт (земельна ділянка), подаро-

На ринку