20 / 36
19
Поменшував трудове навантаження на господиню розподіл окре-
мих видів робіт між жінками у межах однієї сім’ї (свекрухою та
невістками, матір’ю та старшими дочками).
Більша частина суто жіночих робіт виконувалась у межах са-
диби, переважно в домі, чоловічі ж обов’язки так чи інакше були
пов’язані з перебуванням за межами оселі. У фольклорі чітко за-
кріплено відповідні сфери відповідальності за жінкою і чоловіком:
«Без господаря двір плаче, а без господині — хата», «За господарем
тік плаче, а за господинею — піч», «Ґазду можна пізнати по дворо-
ві, а ґаздиню — по коморі». По суті, дім був цілим світом жінки:
саме тут минала більша частина її повсякденного життя та відбу-
валися значущі події. Докладний огляд інтер’єру звичайної селян-
ської хати засвідчує, що в домі практично не було
чоловічих речей
(за винятком хіба що одягу). Відтак вислів «Господиня три вугли
в хаті тримає, а господар — лиш один» — це не просто метафора,
але й віддзеркалення реального стану речей: дім був сферою май-
же виняткової компетенції жінки. Відсутність у домі жінки-госпо-
дині призводила до того, що він втрачав свої функції осередку
родинного життя та центру сімейного господарства: «Господиня
дому — покрова всьому», «Без хазяйки хата плаче», «Без госпо-
дині хата пустков смердить», «Хазяйкою дім стоїть», «Дім дер-
житься не на землі, а на жінці», «Хата господинею красна». Піч,
доступ до якої мала лише господиня, безумовно була втіленням
жіночого начала в домі: її в приказках називають рідною матір’ю,
З дітьми