21 / 34
Дара Корній
20
народження не тільки Спасителя світу Бога жи-
вого Ісуса Христа. Це Різдво світу й Різдво самої
людини.
Прилипаю обличчям до шибки, щоб, бува,
чого не проґавити.
Дідусь стає посередині двору. Піднімає ви-
соко над собою чашу-миску з зерном життя,
простягаючи її до першої зірки. Зараз він зда-
ється таким високим, велетом, Вернидубом,
а чи Вернигорою:
— На Свят-Вечір родивсі,
На Свят-Вечір хрестивсі,
Діва Пречиста мене на крижмі
золотім держала,
У Змиєвім озері купала…
Дідусь розмовляє з Богом, дякуючи йому за
день перший (початок світу) й за день шостий —
створення людини.
— І Бог на Свій образ людину створив, на
образ Божий її Він створив, як чоловіка та жін-
ку створив їх, — шепоче бабуся. — І поблаго-
словив їх Бог, і сказав Бог до них: плодіться
й розмножуйтеся, і наповнюйте землю, оволо-
дійте нею, і пануйте над морськими рибами,
і над птаством небесним, і над кожним плазу-
ючим живим на землі! І побачив Бог усе, що
вчинив. І ото, вельми добре воно! І був вечір,
і був ранок, день шостий.