21 / 36
20
—Боже милостивий, ви завжди так поспішаєте? — за-
питав він, осміхаючись, але цього разу ще й плеснув у до-
лоні, ніби маючи на увазі «Я знаю, як ти сюди потрапила».
Та саме цієї миті дванадцятеро чотириліток ущент розноси-
ли її будинок. Дехто намірявся прибратися за ними, знайти
крекери у формі рибки, які Мо завше ховає в шафі, або зака-
ляні підгузки, що їх Таші завжди лишає на кухні в смітнику
(бо Еллері все ще ходить у памперси). Дехто збирався при-
готувати млинці з шоколадною крихтою на сніданок у суботу
та переконувався, що вшафі є всі необхідні продукти. І це лише
сьогодні. На днях дехто мав намір відвести дітей на балет, фут-
бол, на сеанс до логопеда, на дитячі свята, відсвяткувати їхній
день народження. Купити їм костюми на Геловін, зробити їм
щеплення від грипу в педіатра та чистку зубів у стоматолога.
Дехто мав розпланувати меню, купити їжі, сплатити рахунки,
розібратися з чековою книжкою. Хтось мав це все зробити
і при тому встигнути ще й попрацювати. Мерібет зітхнула.
—У мене просто повнісінький будинок чотирилітніх ді-
тей, та я дуже зайнята в ці вихідні.
Лікар довго дивився на неї та сумрився. Мерібет оберну-
лася, уже відчуваючи до нього неприязнь, коли він сказав:
—Ви усвідомлюєте, що у вас був серцевий напад?
Скориставшись телефоном у лікарні, жінка подзвонилаДжей-
сону та знову натрапила на автовідповідач. Якомога спо-
кійніше вона розповіла, що сталося: про аналізи, те, що вона
залишиться там на ніч, а можливо, на всі вихідні. Вона не
промовляла слова «серцевий напад». Вона не могла себе зму-
сити. Також вона не казала, що налякана. «Будь ласка, приїдь
якомогашвидше», —попросила вона чоловіка у повідомленні.
• • •
Чекаючи, Мерібет заповнила необхідні документи. В яко-
мусь сенсі це її заспокоїло, можливо, тому, що це було їй
знайомо. Вона робила це раніше перед кесаревим розтином
і перед операцієюОскара зі встановлення трубки у вусі. Ім’я,
адреса, номер страхування, соціальне страхування. Знову.