27 / 40
27
кімнати б’є світло. Перестрибуючи через сходинку, він
миттю опинився там, підбіг до лампи на столі і вимкнув
її — та гучно захиталася.
Стоячи посеред кімнати, він прислухався. Кроки до-
сягли підніжжя сходів. Якщо Азер зараз підійметься на-
гору, йому буде важко пояснити, чому стоїть посеред
темної кімнати повністю одягнений. Тому він повільно
підійшов до ліжка і заліз під ковдру.
Хвилин через десять Стівен подумав, що вже безпечно
піднятися та роздягнутися. Він зачинив двері та вікон-
ниці маленького вікна, переодягнувся у піжаму і сів за
письмовий стіл. Він перечитав усе, записане нещодав-
но, — розповідь про дорогу з Лондона, потяг у Франції,
прибуття на бульвар Гангу. Тут були і короткі зауважен-
ня щодо характеру Берара і його дружини — дбайливо
зашифровані, — а також враження від самого Азера та
обох його дітей. Він з подивом помітив, що ні слова не
написав про те, що вразило його найбільше.
Зранку Стівен, з ясною головою, відпочилий та пов
ний цікавості до всього, що навколо, викинув з думок
нічні події та занурився у вивчення організації бізнесу
Азера.
Удвох вони полишили заможній район бульвару і пі
шки пішли у Сен-Ле, котрий нагадував Стівену середньо-
вічну гравюру з гостроверхими будинками, які мостилися
на брукованих вуличках над каналами. До кривуватих
стін та водовідвідних труб були прикріплені мотузки для
білизни. Маленькі діти, одягнені у лахміття, грали у схо-
ванки на мостах і постукували палицями по металевій
огорожі вздовж каналу. Жінки проходили повз із відрами
питної води, вони несли її додому від фонтанів у кращій