16 / 36
17
про те, що цей чоловік виріс у добрі часи, ще до кампа-
ній Чхолліма
1
.
— Ти — Пак Чон До? — спитав він.
Коли Чон До обернувся на голос, світло сяяло з-за
коротко постриженої сивини офіцера. Шкіра на його об-
личчі була темніша, ніж під волоссям чи на підборідді:
офіцер справляв враження чоловіка, який щойно поголив
бороду й густе, здичавіле волосся.
— Я, — відповів Чон До.
— Це ім’я мученика, — сказав він. — Сирітський загін?
Чон До кивнув.
— Так. Але сам я не сирота.
Погляд офіцера Со спинився на червоному значку тхек-
вондиста на грудях юнака.
— Чесно, — відзначив офіцер і кинув Чон До торбу.
Там були сині джинси, жовта футболка з поні, споря-
дженим для гри в поло, і взуття, що називалося «найками»,
таке Чон До вже бачив, коли сиріт посилали зустрічати
пороми з корейцями, яких привабили з Японії обіцянками
партійної роботи та квартирами в Пхеньяні. Діти тримали
транспаранти з написами «Ласкаво просимо!» і співали
партійних пісень, щоб японські корейці спустилися трапом
попри страшний вигляд міста Чхонджин і «воронів», які
чекали неподалік і мали відвезти новоприбулих до трудо-
вих таборів кванлісо
2
. Чон До немовби тільки вчора спо-
стерігав цих акуратних хлопчиків у новеньких кросівках,
які нарешті повернулися додому.
1
Північнокорейський аналог радянського стахановського руху, започатко-
ваний у 1956 році. Виявлявся в закликах підвищувати виробництво, вико-
нувати п’ятирічний план за чотири роки тощо. Заради цього робітникам
рекомендували всіляко збільшувати робочий час за рахунок власних по-
треб, наприклад «не пити супу» (а отже, рідше відвідувати туалет). Чхол-
ліма — це ім’я казкового крилатого коня.
2
Концентраційний табір для політичних в’язнів.