24 / 36
25
— Оґенкі дес ка
, — поправив із човна Ґіль.
— Дес ка,
— повторив Чон До.
Прибіг собака з жовтим м’ячем.
Якусь мить чоловік не рухався. Потім зробив крок назад.
— Бери його! — крикнув офіцер Со.
Чоловік швидко побіг, і Чон До в мокрих джинсах,
в обліплених піском кросівках кинувся навздогін. Собака
був великий і білий, він біг, збуджено підскакуючи. Япо-
нець мчав прямо вздовж пляжу, майже невидимий: тільки
собака білою плямою маячив то з одного, то з другого
боку від хазяїна. Чон До біг, напруживши всі сили. Зосе
редився він лише на тупоті ніг попереду, ритмічному, як
пульс. Потім заплющив очі. У тунелях у Чона До розвину-
лася здатність відчувати людей, недоступних зору. Якщо
вони були поблизу, він міг на них націлитися, зосередити-
ся. Його батько, Начальник сиріт, завжди створював у ньо-
го враження, що мати померла, але Чон До відчував, що це
неправда: вона була жива й здорова, але десь поза досту-
пом. Навпаки, не чувши жодних новин про долю Началь-
ника, Чон До відчував, що батько вже не на цьому світі.
Головний принцип бою в темряві не відрізнявся: треба
сприйняти супротивника, відчути його, а до уяви в жодно-
му разі не вдаватися. Та темрява, що в голові і яку уява
заповнює о`бразами та історіями, не має нічого спільного
зі справжньою темрявою навколо.
Попереду почувся глухий звук падіння — таке Чон До
чув тисячі разів. Підбіг туди, де чоловік обтрушувався.
Обліплене піском, його обличчя було наче в привида. Вони,
сопучи, боролися, і їхнє дихання біліло в темряві.
Правду кажучи, Чон До ніколи не мав надзвичайних
результатів на турнірах. Якщо бій відбувається в темряві,
прямий удар тільки показує супротивникові, де ти є. У тем-
ряві треба бити немов крізь людину. Важливі якнайбільший