21
витрати. Прикметно, що на Наддніпрянщині практично уся дрібна
торгівля та шинкарство перебували в руках жінок, яким, завдяки
власній підприємливості, вдалося майже повністю витіснити чо-
ловіків з цього бізнесу.
За обставин, коли жінка самостійно контролювала власну
господарську сферу та мала змогу розпоряджатися певними гро-
шовими сумами, вона посідала статус чоловікового партнера
у створенні спільного сімейного добробуту: «Чоловік і жінка — то
одна спілка». Однак у цій спілці годі говорити про цілковиту рів-
ність партнерів, адже сфера, що перебувала у віданні чоловіка
(рільництво, скотарство, промисли), мала ключове значення у се-
лянському господарстві: саме від неї насамперед залежав рівень
достатку сім’ї. Крім того, під час вирішення найважливіших для
сім’ї господарських питань (купівля, продаж, обмін значної частки
майна — землі, худоби, збіжжя тощо) думка чоловіка була визна-
чальною. І хоча такі рішення чоловік майже ніколи не ухвалював
одноосібно, жіночий голос був радше дорадчим.
Жіночі функції у селянському господарстві були значущими
для підтримання рівня добробуту і повноцінної життєдіяльності
усієї родини: у них поєднувались продуктивна (виробнича) і ре-
продуктивна (обслуговувальна) праця. Дружина мала значну
автономію в межах своєї господарської царини, а її статус і стиль
взаємин у подружжі значною мірою залежали від розмірів її
особистого майна (посагу, «материзни», власних коштів) та міс-
ця проживання сім’ї. Утім, говорити про рівноцінність чоловічо-
го і жіночого голосу в ухваленні загальногосподарських рішень
та про паритетність їх прав немає підстав: чоловік і формально,
і фактично діяв як голова сім’ї, власник і розпорядник основно-
го майна родини.
Особисті стосунки у подружжі
І традиція, і право розглядали чоловіка як голову сім’ї, віддаючи
в його руки значну владу над рештою членів родини. «Селянська
сім’я, — повідомляв на межі ХІХ—ХХ ст. член Волинського церков-
но-археологічного товариства, — перебуває у безпосередньому
підпорядкуванні батькові, який обговорює сімейні справи, дбає
про майбутнє дітей і в разі потреби сам чинить над ними домашній
суд». Пряма настанова на жіночу підлеглість у шлюбі віддзеркалена