15 / 40
15
— Небагато, особливо взявши до уваги, що плітки завжди перебіль-
шують. Король, врешті-решт, дає три тисячі.
— Не забувай про наречену, — глузливо відказав Велерад. — Про
що ми говоримо? Звісно ж, тих трьох тисяч ти не отримаєш.
— Звідки то відомо?
Велерад ляснув долонею по столі.
— Ґеральте, не псуй моєї думки про відьмаків! Це триває вже понад
шість років! Стриґа порішає з півсотні людей щорічно, тепер менше, бо
всі тримаються від палацу подалі. Ну, брате, я вірю у чари, багацько
бачив і вірю, до певної, звісно ж, міри, у можливості магів та відьмаків.
Але із тим відчаруванням — це ж дурня, вигадана горбатим і зашмарка-
ним мандрівним дідом, який ошалів від пустельницького їдла, дурня,
і у дурню ту не вірить ніхто. Окрім Фольтеста. Ні, Ґеральте! Адда наро-
дила стриґу, бо спала із власним братом — така вона, правда, й жодні
чари тут не зарадять. Стриґа жере людей, як воно у стриґ заведено, і її
треба правильно й без церемоній вбити. Слухай, два роки тому кмети
з якогось там задуп’я під Магакамом, у яких дракон жер овець, пішли
купою, забили його ломами й навіть не вважали за доцільне тим похва-
лятися. А ми тут, у Визімі, чекаємо дива й замикаємо на засув двері, як
місяць уповні, або ж прив’язуємо злодіїв до стовпа перед замком, роз-
раховуючи, що тварюка нажереться і повернеться до труни.
— Непоганий метод, — посміхнувся відьмак. — Злочинність скоро-
тилася?
— Анітрохи.
— До того нового палацу — це куди?
— Проведу тебе особисто. Що там із пропозицією від розумних
людей?
— Бургомістре, — сказав Ґеральт. — Навіщо поспішати? Адже й на-
справді може статися нещасний випадок під час роботи, незалежно від
моїх намірів. Тоді розумні люди мають подумати, як уберегти мене від
гніву короля і приготувати ті тисячу п’ятсот оренів, про які подейкують.
— Мала бути тисяча.
— Ні, пане Велераде, — сказав відьмак рішуче. — Той, кому ви да-
вали тисячу, втік лише подивившись на стриґу, навіть не торгувався.
А це значить, що ризик куди більший, аніж на тисячу. А чи не більший
він за півтори — подивимося. Звичайно, я спочатку попрощаюся.