22 / 40
22
— Уже зараз, — перервав його рівієць. — Усіляко буває, королю. Може
статися, що вранці знайдете у крипті відчаровану принцесу й мій труп.
— Аж так? Попри мій дозвіл на захист? Який тобі, здається, не дуже
й потрібний?
— Це серйозна справа, королю. Ризик великий. Тому слухайте:
принцеса завжди мусить носити на шиї сапфір, краще за все — інклюз,
на срібному ланцюжку. Завжди. Удень й уночі.
— Що таке — інклюз?
— Сапфір із бульбашкою повітря всередині каменя. Крім того, у кім-
наті, де вона буде спати, треба час від часу спалювати у каміні гілочки
ялівцю, ліщини та жарновця.
Фольтест замислився.
— Дякую тобі за поради, майстре. Дотримаюся їх, якщо… А тепер
ти послухай мене уважно. Якщо ти зрозумієш, що випадок безнадій-
ний, — уб’єш її. Якщо знімеш прокляття, а дівчина не буде… нормаль-
ною… якщо ти будеш мати хоча б тінь сумнівів, чи вдалося це тобі
повністю, — уб’єш її також. Не бійся, нічого тобі не загрожує з мого
боку. Я кричатиму на тебе — на людях; вижену з палацу і з міста, але
не більше. Вочевидь, нагороди не дам. Може, щось виторгуєш сам
знаєш від кого.
Вони з хвилину помовчали.
— Ґеральте. — Фольтест уперше звернувся до відьмака по імені.
— Слухаю.
— Скільки правди у балачках, що дитина виявилася саме такою, бо
Адда була моєю сестрою?
— Мало. Чари треба накласти, жодне закляття не накладається
саме по собі. Але я вважаю, що ваш зв’язок із сестрою був причиною
накладання чарів, а тому — і кінцевого результату.
— Так я і думав. Так говорив дехто з Відунів, хоча й не всі. Ґеральте?
Звідки беруться такі справи? Чари, магія?
— Не знаю, королю. Відуни вивчають причини цих явищ. Для нас,
відьмаків, досить і знання, що сконцентрована воля може такі явища
викликати. А ще знання, як їх перемагати.
— Убиваючи?
— Найчастіше. Зрештою, за це нам найчастіше й платять. Мало хто
бажає знімати прокляття, королю. Як правило, люди хочуть просто