19 / 40
19
—Вибачте мені, але я хотів би зауважити, — ска-
зав Берар, — що це приклад використання музики для
якоїсь цілі — для підняття бойового духу у серцях сол
датів. А коли в музику вкладаюсь якийсь практичний
зміст, вона втрачає свою чистоту. Я правильно кажу,
мадам Азер?
—Я смію вважати, що це слушно, месьє. А що думає
месьє Рейзфорд?
Стівен підняв очі на мадамАзер, зненацька захоплений
тим, що вона вперше за вечір звернула на нього увагу.
— У мене немає думок щодо цієї теми, мадам, — від-
повів він, заспокоївшись. —Але я думаю, що, коли пісня
може доторкнутися до серця, вона заслуговує на повагу.
Берар раптово простягнув руку:
— Трошки бренді, якщо ваша ласка, Азере. Дякую.
Так ось. Я збираюся дещо зробити, через що можу по-
шитися в дурні у ваших очах.
Мадам Берар скептично розсміялася.
— Я збираюся заспівати. І немає сенсу мене відмовля-
ти. Я виконаю пісню, яку співали тоді, коли я був малим
хлопчиком. А то було дуже і дуже багато років тому, мо-
жете не сумніватися.
Більше за його рішення присутніх здивувало те, як
швидко він перейшов до заявленої справи і почав співа-
ти. Ще секунду вони формально розмовляли за вечерею,
а ось вже їх перетворили на слухачів Берара, котрий на-
хилився уперед на стільці, сперся ліктями на стіл і співав
мелодійним баритоном.
Він зафіксував погляд на мадам Азер, яка сиділа на-
проти. Вона ж не витримувала цього і дивилась у свою
тарілку. Проте її дискомфорт ніяк не впливав на Берара.
Азер знову зайнявся своєю трубкою, а Стівен уважно