20 / 40
20
вивчав стіну над головою Берара. Мадам Берар світилася
гордістю за свого чоловіка, який зробив господині вечо-
ра такий подарунок — свій спів. Мадам Азер червоні-
ла і звивалася на своєму стільці під пронизливим погля-
дом співака.
Намагаючись емоційно підкреслити найбільш зво-
рушливу частину пісні, Берар повернув голову, і його
друге підборіддя захиталося. Він виконував сентимен-
тальну баладу про різні періоди у житті чоловіка. Приспів
звучав так: «Але тоді був я малий і листя було зеле-
не, / А зараз поля скошено і маленький човник поплив».
Після кожного приспіву Берар робив драматичну паузу,
і Стівен кидав на нього оком, намагаючись зрозуміти, чи
це вже кінець. На якусь мить у теплій їдальні зависала
тиша, але після чергового глибоко вдиху починався на-
ступний куплет.
—Одного дня молодики поверталися з війни. Поля
рясні стояли, і кохані їх чекали, — голова Берара трохи
оберталася, він все більше захоплювався співом, і його
голос ставав все гучнішим, але його налиті кров’ю очі не
сходили з мадам Азер —нахили голови тільки змінювали
вісь його погляду. Вона зібрала усю свою силу волі, що-
би спокійно зносити його увагу.
— І маленький чо-о-овник попли-и-и-ив…Ось і все, —
раптово закінчив піснюБерар. —Яж вам казав, що я тіль-
ки зганьблю себе.
Усі присутні почали протестувати і запевняти, що піс-
ня виконана просто чудово.
— У папá неймовірний голос, — сказала мадам Берар,
червона від гордощів.
Мадам Азер теж розчервонілась, але з іншої причи-
ни. Азер розпливався у фальшивій радості, а у Стівена